-
1 давати
= дати1) to give; ( вручати) to deliverдавати вихід (почуттям) — to give vent to, to give play to; to uncork
давати в позичку — to lend, to advance
давати на додачу — to throw in, to give into the bargain
давати завдаток — to give earnest ( deposit), to bind a bargain
давати згоду — to give one's consent, to consent, to yield
давати ім'я — to name, to call; ( при хрещенні) to christen, to baptize
давати на чай — to tip, to give a tip
давати свідчення — to depose, to give evidence, to testify; to bear witness (to)
давати силу — to give strength, to invigorate
давати хабара — to bribe; to grease smb.'s palm
2) ( дозволяти) to let, to allow; ( надавати можливість) to affordдавати спокій — to let alone; to leave in peace
3) (бити, вдаряти) to give (it), to hit, to strikeдавати кому-небудь в зуби — to give smb. a smack in the teeth
4) ( приносити) to yield; ( забезпечувати) to provideдавати плоди (про дерево) — to yield fruit; to result
5)давати відомості (про/по) — to furnish/supply/provide information (on)
давати відповідь — to provide/supply/give an answer
давати відсіч — to repulse, to rebuff; to reject the views ( в суперечці)
давати газу — to step on the gas; to step on it, to speed up, to rev up
давати добро — to give OK, to give the go-ahead
давати зарок — to pledge oneself, to give an undertaking
давати звіт — to account ( for), to render an account
давати клятву — to make/take/swear an oath, to swear
давати крен — to take a list, to list, to heel ( over)
давати ляпаса (кому-небудь) — to slap in the face; to cuff/box ears (of)
давати маху — to miss one's mark, to make/commit a blunder, to let the chance slip
давати місце — to make room ( for)
давати можливість — to enable, to let
давати обітницю — to vow; ( постригтися в ченці) to take the vows
давати освіту — to educate, to provide an education
давати перевагу — to advantage, to give odds, to give priority to
давати похибку мат. — to be in error
давати пояснення — to offer/provide an explanation, to supply an explanation
давати право — to entitle, to give the right, to entitle to, to confer a right, to confer a right on
давати привід — to give occasion, to give cause ( for)
давати приклад — to set an example, to set the pattern
давати промах — to slip up, to make a slip/blunder; to miss one's chance
давати прочухана (кому-небудь) — to give a telling-off/rating/scolding; to rate
давати результат — to produce/yield/give a result
давати телеграму — to send a telegram; to wire
давати тріщину — to crack, to split
давати уявлення (про кого-небудь/що-небудь) — to give an idea (of), to give an estimate, an insight
давати хід справі — to set an affair going; юр. to prosecute
давати початок — to originate, to give rise (to)
давати слово (обіцяти) — to give ( to pass) one's word
давати знати (повідомити) — to let one know, to send word
давати раду (чомусь) — to manage, to master, to cope with
давати слово (на зборах) — to give smb. the floor
давати шанс — to give a chance, to enable to give / effort an opportunity
давати ягоди — to come into berry, to berry ( про рослини)
-
2 санкція
ж1) (дозвіл, схвалення) sanction, approvalдавати санкцію (на) — to approve, to give one's sanction (to)
2) pl ( заходи впливу) sanctionsштрафні санкції — penal sanctions; penalty
вводити санкції — to impose ( to introduce) sanctions
-
3 совість
СОВІСТЬ - категорія етики, що характеризує моральну діяльність особистості через її здатність здійснювати моральний самоконтроль, самостійно визначати зміст морального обов'язку, вимагати від себе його дотримання і давати самооцінку власних вчинків; одна з форм моральної самосвідомості, через котру здійснюється осмислення, контроль, санкціонування та критичний перегляд моральних настанов людської суб'єктивності. Етимологічно поняття "С." у багатьох європейських мовах пов'язане зі значенням "спільне знання", "свідомість", що характерно і для мов слов'янських, зокрема укр. Це слово походить від архаїчного префікса "со", що має широкий спектр значень, включаючи спільність дії, і "відати" - "знати". Розвиток моральної свідомості закріпив за поняттям "С.", крім усвідомлення власного ставлення до моральних вимог суспільства, значення переживання й засвідчення особливої, змістовної позиції суб'єкта моральної діяльності. Першими серед античних філософів поставили проблему С., очевидно, Демокрит та Сократ. Аристотель положенням "Нікомахової етики" про С. - "правдивий суд доброї людини" надав європейській традиції етичних пошуків певного забарвлення. Так, Кант розмірковує про "внутрішнє судилище" С. у випадку, коли людина порушує моральний закон - відступає від вимог категоричного імперативу. Разом з цим стає очевидним тісний зв'язок С. з обов'язком, а через нього - з добром і благом. С. як переживання самооцінки є можливою тільки на основі знання норм суспільної моралі, що стали внутрішнім переконанням. Вона дає про себе знати і негативними проявами (напр., відчуття провини), і позитивними - впевненістю в правильності і справедливості вчинку. Різні "іпостасі" С. зумовлені змістом людських уявлень про добро і зло, благо, справедливість, обов'язок. Цю залежність в абстрактній формі засвідчив Гегель, розглядаючи основні причини низки морально-психічних станів, позначених ним як "нечиста С.", "спляча С.", "муки С." тощо Н. іцше назвав нечисту С. "глибоким захворюванням", однак наголошував, що "це хвороба в тому сенсі, в якому хворобою є вагітність". Таким чином, "неспокій" С. починає розглядатись як стан, необхідний для становлення морального суб'єкта. Фройд виходив з того, що С. породжується конфліктом між підсвідомими потягами і суспільними заборонами. Послідовники Фройда вже розглядали С. як особливий різновид неврозу (Віттельс), а з точки зору функцій - як негативний феномен: С. - ярмо, що перетворює людське життя в муки і страждання Н. аукові дискусії навколо проблеми С. мали гучне відлуння в сфері політики: Гітлером С. була публічно оголошена химерою. В філософії марксизму феномен С. пов'язується з особливостями реального становища (буття) людини у світі. "С. привілейованих, - зазначав Маркс, - це і є привілейована С.". Отже, акцент робиться на соціальних детермінантах, що чинять вплив на С. і перешкоджають прояву її загальнолюдського змісту. Гайдеггер у свій спосіб пов'язує С. із буттєвою покликаністю людини, що звільняє останню від необхідності коритися зовнішнім авторитетам. "Совісна" людина бере на себе тягар вибору між добром і злом, у своїй діяльності орієнтується на власні критерії моральної оцінки. Через це моральну особистість завжди переслідує почуття невдоволеності собою, що є стимулом до самовдосконалення. Вона особливо чутлива до моральної йедовершеності світу в будь-яких проявах і, звичайно, С. її ніколи не може бути спокійною, "чистою". Можливо, надто емоційно, але точно це висловив у праці "Культура і етика" Швейцер: "Чиста С. є винахід диявола".В. Єфименко
См. также в других словарях:
санкціонувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Давати санкцію на що небудь; визнавати щось законним, правильним, затверджувати, схвалювати щось … Український тлумачний словник
дозволяти — дозволити (кому що давати згоду на здійснення чогось), допускати, допустити (кого), давати право, дати право, підпускати, підпустити (до чого), припускати, припустити (кого що), призволяти, призволити, благословляти, благословити (кого на що);… … Словник синонімів української мови